Поэзия

Як живуть же тії люди, Що інших зжирають, Невже ж їм людські сльози Жить не заважають? Як живуть ті людожери, Що жалю не мають? Чому камяні серця їх Кров не зупиняють? Як живуть ті, що за гроші Душать рідну матір, Невже їм те богатство Зможе щастя дати? Не знають вони щастя Та й знати не можуть, Бо життю холодні душі Завжди край положать.Подробнее

Не співай сатанинських гімнів — то ганьба від землі до неба. То велика біль і втрата для людей, що боліють за тебе. То для Бога велика жалоба за загиблі душі безсмертні, Ті, що вкрали оманою злою українських земель перевертні. Не співай про свободу нашу, рабовласник про неї дбає, Про свою та нашу волає, а про їхню — скрізь забуває. Якщо дійсно любиш свободу, то і нашу цінуй, і чужую. Якщо серце є у тебе, то признаєш волю святую.Подробнее

Нащо я пісні співаю, Нащо їх складаю? Нащо римою та словом Я людей лякаю? Нащо в душу людям лізу, Серце їм хвилюю? Думки думать пропоную, На їх слух полюю. Нащо таким народився, Що став небайдужим? Від того, що скрізь твориться Пісней занедужав. Чом важливо так сказати, Нащо так кричати, Щоб про різні негоразди Усім людям знати? Мабуть є і в тому доля, Такий шлях судився, Якщо вже таким кмітливим На світ народився.Подробнее